Велике підприємство харчового виробництва хлібобулочних виробів, що реалізує свою продукцію на експорт, звернулося із запитом на створення системи відстеження проходження продукту технологічною лінією. Складання “паспортів” кожної партії продукту є необхідною умовою подальшого підвищення ефективності та якості виробництва.
Початковою точкою технологічної лінії є тістоприготувальне відділення, в якому замішуються і настоюються діжі з опарами і тістом. Система відстеження дає змогу присвоїти кожному замісу унікальний номер, запам’ятати час замісу і номер діжі, в якому воно настоювалося. Якщо під час роботи на якійсь із ділянок стався збій, у запис “паспорта” опари також потрапляє ця ознака.
Наприклад такими ознаками є ненормована періодичність роботи установок, час ферментації, простої між циклами, порушення порядку проходження діж між міксерами (це контролюється ідентифікаційними системами), аварійні зупинки тощо.
Кінцевою метою для технологів був збір статистики замісів і виявлення тих параметрів, які визначають гарну якість продукту. Без системи відстеження зробити це неможливо – лінія є набором незалежних установок, оператор кожної з яких працює на свій розсуд, вводить свої поправки, регулювання тощо. Однак цей оператор може не знати, що на його дільницю прийшла вже неякісна партія, яку, можливо, не варто і продовжувати залишати на лінії.
Таким чином усім виробничникам достеменно відомо, як конкретна аварійна ситуація погіршує якість, але ніхто не знає, як гарантовано отримати продукт хорошої якості (надто багато непов’язаних чинників – наприклад, можна вважати, що причиною є підвищена вологість на ділянці вистоювання, а насправді причиною може бути збільшений час очікування запуску міксера на початку лінії). Після накопичення статистичних даних можна шляхом аналізу найкращих партій виділити “ідеальні вектори” (набори налаштувань і рецептів кожної з машин, навколишніх умов) для якісного продукту.
Система відстеження повинна була давати змогу:
Раніше підприємство вже впроваджувало системи моніторингу для кожної з локальних систем цієї лінії з “прицілом” на реалізацію в майбутньому завдання відстеження. Після включення всіх ділянок у систему моніторингу, стало можливим реалізувати завдання повного відстеження продукту по технологічному ланцюгу.
Для контролю належної послідовності подачі діж на тестовий міксер було застосовано радіочастотні ідентифікаційні систем з інтерфейсом RS-232 (під’єднані через USB-конвертери та концентратор). У разі псування продукту і “пропуску” в послідовності дана ситуація реєструється автоматично і до звіту тестового міксера піде номер замісу, пов’язаний з цією конкретною діжею, разом з часом її приготування.
Звіти за всіма локальними системами пишуться “в потоці”, завдяки зв’язку всіх модулів WebHMI між собою за протоколом Modbus/TCP необхідні дані разом з продуктом передаються на наступні ланки і назад: наприклад, завдяки збігу за часом процесів розвантаження номери замісів передаються назад у ваги, тестовий міксер зберігає номер замісу останнього вивантаження, який зчитується контролером WebHMI подільника, і аналогічно звіти подільника, що працює безперервно, “тактуються” сигналом закінчення роботи від попередньої системи (тестового міксера).
Завдяки зв’язку всіх модулів WebHMI між собою та утворенню в такий спосіб єдиної інфраструктури в системі дуже просто додавати й під’єднувати необхідні сигнали й устаткування – під’єднання відбувається до найближчого зручного модуля (зокрема, й через бездротові модулі IO-Node), а сигнали транслюються в задану систему..